Не встиг рік початися, а вже кінець грудня, а це час для чергових підсумків книжкового року і Reading Challenge от GoodReads. Маю надію, що в цьогорічному списку книжок ви зможете знайти для себе щось цікаве і корисне. Приємного читання в Новому Році!

Минулого року я писав, що вибирав книги здебільшого хаотично. Цього року я ще менше орієнтувався на список запланованої літератури. Цього ж року я прочитав багато книг англійською, фактично, третину від всього списку. А наприкінці року майже кожна прочитана книга була англійською мовою. Звичайно, на це дуже сильно вплинув переїзд в Лондон і доступність місцевих книжкових магазинів – чи навіть цілих книжкових палаців! – як з новими, так і з вживаними книгами. Хоча, насправді, це все ще недостатньо багато. Наприклад, я й досі не наважуюсь читати художню літературу англійською в оригіналі: мій словниковий запас здебільшого технічний і тому оцінювати красу мови в оригіналі я поки що не здатен. Інша тенденція, яку я спостерігаю і цього року – це повільне, але постійне зменшення кількості прочитаних художніх книг. Не знаю, добре це чи погано, але з іншого боку, іноді історія математичного дослідження може бути не менш інтригуючою і захоплюючою, ніж роман чи детектив.

Майже в останній момент я таки виконав читацький челендж цього року. Згідно статистиці, я прочитав за рік майже дев’ять тисяч сімсот сторінок, що є на півтисячі менше, ніж за попередній рік. Середній розмір книги зменшився на 25 сторінок. Але оскільки вимірювати книги сторінками не є правильним, просто зазначу, що інформаційна насиченість точно не стала меншою.

Книги, що я прочитав цього року, я розбив на декілька розділів. Кожна назва книги вказана тією мовою, якою я її читав. До кожної книги я написав коротку рецензію і пару слів про те, чи варто цю книгу читати. Мініатюри обкладинок є посиланнями на сторінку видання на GoodReads.com, де можна знайти також інші видання книги, рейтинги, відгуки, і отримати рекомендації схожих книжок від інших користувачів.

Зазираючи в рік наступний, маю декілька думок щодо подальшого вибору книг. Для початку, в мене вже є декілька паперових книг, які терпляче чекають на поличці, аби я їх взяв. Їх десь півтора десятка: точні науки, антропологія, соціологія, економіка і мандри. Також я запланував хоча б частково опрацювати декілька підручників з математики і електроніки. Робота з ними потребує значного часу, тому скоріше за все мій наступний челендж буде меншим за цей. Ще я б хотів прочитати пару книжок про Лондон, щоб зрозуміти його краще. Ну а художні книжки не плануватиму взагалі, вибиратиму їх за покликом серця. Такі от плани, а що ж насправді встигну прочитати – покаже час.

А тепер – до книг!

Художня література

Габріель Гарсія Маркес. Щоденник з моїми сумними курвами

Це остання велика книжка Маркеса. Навіть не питайте, чому я почав її читати, здається, це було випадково, і трошки через скандальну назву. Ця повість про старість і кохання наприкінці життя письменника, головного героя повісті, в якому читач, звичайно, бачить автора твору. Це досить неочікувана, певною мірою вишукана, історія кохання, яке перемагає звичайний фізичний потяг. Не певен, звичайно, що це той Маркес, якого ми знаємо по “ста рокам самотності”, але вартий уваги твір.

Харуки Мураками. О чем я думаю когда говорю о беге

Муракамі, як виявилося, дуже гарний бігун-любитель. Він кожен рік пробігає марафон, і навіть один раз пробіг ультра-марафон на 100 кілометрів. В цій книзі він з усіх сторін розмірковує про власний досвід бігу, про те, як біг переплітався з його життям, з його переживаннями. Як фізичне впливає на духовне і навпаки. Однак тут ви не знайдете графіків тренувань і описів бігових дієт, лише духовний світ, лише пригоди і можливості, які біг відкриває. Наприклад, побути на самоті цілу годину декілька разів на тиждень, що, погодьтеся, майже розкіш. Якщо ви бігаєте або тільки збираєтеся почати бігати, то читайте без вагань. А якщо не бігаєте, то все одно читайте, бо ця книжка до всього ще й гарний мотиватор почати бігати.

Харуки Мураками. Норвежский лес

Цей роман мені сильно нагадав японське шкільне аніме. Неспішно розгортаються події на тлі яких розвиваються почуття і характери головних героїв. Герої намагаються зрозуміти життя і самих себе, роблять розумні речі або повні дурниці, в їх житті відбуваються шалені зміни, і обов’язково стається Велике Нещастя. І ще, над головними героями постійно нависає меланхолія, яка іноді згущується в майже фізично відчутну тугу. Але при всьому цьому герої – студенти. І хоча проблеми у них цілком дорослі, це все одно книга про молодь і певною мірою для молоді, так само, як і більшість “серйозного” аніме. Останній раз я читав Муракамі ще в університеті, і тоді його книги були дуже влучні. Думаю, в той час чи трошки пізніше і ця книга мені б дуже сподобалася, бо Муракамі, що не кажи, майстер слова, сюжети в нього нетривіальні і стиль дуже виразний, і ця книга не виключення. Але зараз – вже не моє.

Це не стосується згаданої вище його книги про біг, вона якраз написана людиною за п’ятдесят і сприймається саме так.

Харуки Мураками. Токийские легенды

Цю книгу я взявся читати вже якось по інерції, і навіть прочитав її. Але дочитував вже через силу. Думаю, фанатам Японії взагалі і Муракамі зокрема має сподобатися. Але через рік після прочитання, коли пишу ці рецензії, це єдина книга, яку я зовсім не пам’ятаю…

Ивлин Во. Возвращение в Брайдсхед

Івлін Во – найулюбленіший автор мого наукового керівника магістратури. І я лише зараз зрозумів чому, коли, нарешті, через п’ятнадцять років після того, як захистився, взявся її читати. Головний герой, якому вже добряче за сорок, під час війни розквартировує свій полк в маєтку, який, як раптом він згадує, належав родині його найкращого друга дитинства. І спогади повертають його спочатку в студентські часи, а потім і в більш пізні, де розгортається трагедія цього друга, хлопця з багатої аристократичної родини, в якій головний герой також приймає участь. Звичайно, головне в книзі – це показана суть британського класового суспільства, з усіма його вадами, проблемами і конфліктами. Разом з тим, ця книга задає багато питань, як соціальних так і персональних, і є дуже глибокою за змістом.

Френсис Скотт Фицжеральд. Великий Гэтсби

Почав читати цю книгу через рекомендацію в іншій книзі, мовляв, Фіцжеральд має дуже виразний стиль розповіді, і у нього є багато чому повчитися. І я мушу з цим погодитися: якщо ви пишете, то вам обов’язково треба читати цього автора. Він лаконічний, влучний і винахідливий. Мова книги мені дуже сподобалася. Що ж відносно сюжету, то виявилося, що дух епохи джазу, як називають часи Фіцжеральда, мені не дуже близькі. До всього ж після Івліна Во складається враження, що з одного боку проблеми американських аристократів дуже схожі на проблеми їх коллег з Європи, але з іншого їх світ більш простий, менше сповнений традиціями і ритуалами, внутрішні переживання героїв менш глибокі. Хтось вважає, що така відмові від застарілих традицій відкриває двері до великого американського майбутнього, але мені здається, що вона і значно спрощує відносини між людьми, від чого сюжет книги стає передбачуваним і простим, а герої – пласкими.

Френсис Скотт Фицжеральд. Загадочная история Бенджамина Баттона и другие рассказы

Щоб остаточно підтвердити свої враження від Фіцжеральда, я прочитав ще й збірку оповідань. Підтверджую, моє перше враження не змінилося. При тому, що мені дуже подобається стиль і мова його творів, сюжети мені далекі, нецікаві і часто передбачувані. Не зачіпає.

Орхан Памук. Стамбул. Город воспоминаний

Якщо ви любите Стамбул, то ви просто зобов’язані прочитати цю книгу. Автор, що прожив в Стамбулі все своє життя, через численні власні історії і переживання, родинні сюжети і різноманітних міських персонажів показує історію міста протягом другої половини ХХ століття, а насправді, зачіпає все століття. В таких книгах я більше люблю, звичайно, не самі події, а розповіді про настрої людей, які їх переживали. Розмови на вулицях, відношення до новин, картини на стінах і вірші, архітектура що зникає – це все дає розуміння атмосфери міста, яке не дасть жоден путівник. Читав цю книгу перед поїздкою в Стамбул, і можу підтвердити, після неї дивишся на місто вже зовсім по-іншому. Дуже рекомендую!

Орхан Памук. Имя мне – Красный

Неймовірно цікавий інтелектуальний роман, незвичайний по формі і особливий по стилю, в якому сюжет майже не має значення. Події відбуваються в Стамбулі XVI-го століття і обертаються навколо загадкового вбивства художника, який малював ілюстрації до книги султана. Попри детективний сюжет, більша частина тексту присвячена розмірковуванням про суть мистецтва і різницю між західною і східною ілюстрацією, зустріч традиції і новаторства, суть віри, сприйняття світу. Автор розмірковує про вплив нового мистецтва відродження на традиційне мистецтво сходу, і взагалі про взаємодію і боротьбу традицій заходу і сходу. Тест дуже складний і повний довжелезних монологів, ідей, що розгортаються і трансформуються, сформульовані різними персонажами кожен раз з нового боку.

Мандри

Тур Хейрдал. Экспедиция Кон-Тики

Подорож на Кон-Тікі – це, мабуть, одна з найкарколомніших подорожей в історії. Норвезький археолог Тур Хейрдал свого часу звернув увагу на згадки конкістадорів про плоти інків з легкого <a href=https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%81%D0%B0”>бальсового дерева</a>, на деякі археологічні знахідки на островах Полінезії, зокрема на острові Пасхи, а також на тамтешні легенди про прибульців зі сходу. Зв’язавши ці факти разом, він висунув гіпотезу про те, що заселення Полінезії, можливо або частково, відбувалося зі сторони Південної Америки. Аби практично перевірити можливість такої подорожі, Тур разом з п’ятьма товаришами побудували пліт в Перу і вирушили на ньому в Тихий Океан. Через 102 дні плавання, їх пліт прибило до рифів островів Туамоту. Книга докладно і захопливо описує і процес побудови плоту, і спуск його на воду, і багатоденну подорож, і щасливий порятунок з рифів і повенення додому. Цікаво, що пліт, побудований за примітивними технологіями, зміг витримати декілька штормів і протримався більше трьох місяців на воді, поки просякнуті солоною водою бальсові колоди не почали втрачати здатність плавати. І хоча теорія заселення Полінезії інками не була підтверджена, мандрівка вийшла грандіозна!

Джошуа Слокам. Навколосвітня подорож вітрильником наодинці

На відміну від Тура Хейрдала, Джошуа Слокам відправився в свою подорож вже в віці за п’ятдесят, після успішної кар’єри капітана і володаря суден. Для своєї подорожі він повністю переобладнав невеликий 11-метровий шлюп Спрей, який до того використовували ловці устриць. Подорож він розпочав в Шотландії, два рази перетнув Атлантику – в Європу і потім в Бразилію, обігнув мис Горн і трохи не загинув в протоці Дрейка, перетнув Тихий Океан, і через Мадагаскар і Мис Доброї Надії повернувся додому в Нову Шотландію. В своїй книзі він в подробицях розповідає про свої пригоди і переживання, про місця, які він бачив, і про людей, яких він зустрів. Додатком до книги надається креслення шлюпа, щоб цікавий читач теж міг повторити подорож автора.

Роман Маленков. 10 країн після карантину

Здається, я купив цю книгу ще до того, як автор її офіційно презентував! Найбільше всього в мандрах я люблю бувати в місцях, які не дуже відомі загалу туристів. Вони не перетворюються на суцільний tourist-trap, не з’являються незліченно в Інстаграмі, і не втрачають своєї оригінальності і гостинності. Саме про такі місця в на перший погляд не дуже туристичних країнах й пише відомий український мандрівник Роман Маленков. Прочитавши цю книгу, я прямо зажадав побувати в Словаччині і Румунії, на півночі Туреччині і в Албанії. Власне, навіть якщо ви багато разів бували, наприклад, в Чехії, ця книжка відкриє ще декілька невідомих, але дуже цікавих місцин. Такий собі путівник, викладений в вільній формі, з елементами блогу з власними історіями.

Maurice Herzog. Annapurna

Друге англійське видання цієї книги я знайшов в книжковому магазині в Лондоні. Цього ж року вийшло її українське видання. Однак чекати, доки переклад доїде з України мені не терпілося, то я прочитав її англійською. Однозначно, якщо ви займаєтеся або просто цікавитеся альпінізмом або екстремальними подорожами, ця книжка варта вашої уваги. Мауріс Херцог був керівником першої успішної французької експедиції і взагалі першого сходження на вершину вище восьми тисяч метрів. В той час не існувало навіть мап місцевості, тому в задачі експедиції входило не лише сходження, але й дослідження і картографування району. Члени експедиції навіть спочатку не знали, на яку з двох вершин будіть підніматися, бо мали визначити то вже на місці! Як приклад, в книзі подаються уточнені мапи гірських масивів Анапурни і Дхаулагірі. Херцог в подробицях описує пригоди членів експедиції, спорядження, тактику сходження, проблеми, з якими вони стикнулися. І після 70 років розвитку висотного альпінізму читати про старі техніки в невідомих районах і героїзм перших альпіністів неймовірно цікаво.

Нехудожня література

Сергій Плохий. Брама Європи. Історія України від скіфських воєн до незалежності

Якщо ви давно хотіли прочитати щось з історії України, але не Володимира Грушевського або Ореста Субтельного, то ця нова робота Сергія Плохия якраз те що треба. Плохий – професор Гарвардського університету і директор Гарвардського українського наукового інституту. Ця книга охоплює фактично всю історію України, починаючи з витоків культури і держави східних слов’ян і Київської Руси. Що мені дуже сподобалося в цій книзі, вона дає гарний географічний контекст подій, якого мені певною мірою не вистачало в школі. Географія рухів і впливів – це один з важливих елементів розуміння історії як складного процесу, і Плохий дуже добре це розуміє. З іншого боку, невеликий об’єм книги не лишає багато місця для детального аналізу подій, тому деякі події описані дуже епізодично. Тим не менш, на мою думку, ця книга дуже сучасна і цікава, і заслуговує не тільки зайняти місце на вашій книжковій поличці, а ще й стати двотомником або навіть тритомником.

Рэй Далио. Принципы. Жизнь и работа

Рей Даліо – засновник одного з найуспішніших в світі хедж-фондів Bridgewater. В цій до певної міри автобіографічній книзі Рей послідовно викладає свої власні принципи побудови бізнесу і життя (в набагато меншій мірі). Найбільш цінне в цій розповіді – це принцип створення принципів, їх аналіз, оцінка, адаптація і зміни. Такий собі мета-Agile в масштабах величезного бізнесу в довгій перспективі. Перша частина книги, в якій Рей розповідає майже півстолітню історію створення свого бізнесу, взагалі читається як блокбастер, її можна видавати окремо в розділі економічний фікшен. Цю книгу варто читати, якщо вас цікавить, як інші люди організовують своє життя і бізнес, але в режимі “для ознайомлення” вона здасться дуже затягнутою через формальність і скрупульозність як самого Рея, так і його книги.

Урін Меєр. Культурна карта. Бар’єри міжкультурного спілкування в бізнесі

Якщо ви працюєте в міжнародній компанії, або з інших причин маєте взаємодіяти з людьми з інших культур, ви, скоріше за все, неодноразово стикалися з непорозуміннями, які могли легко перерости в образи, відчуття неповаги, чи навіть припинення ділових відносин. Такі культурні відмінності ми зазвичай називаємо це простим словом “менталітет”. В цій книзі Ерін Меєр розкладає поняття менталітету на вісім характеристик-осей, і кожній нації на такій осі вона знаходить певне місце. До кожної характеристики Меєр наводить численні приклади непорозумінь з реального життя, обо навпаки, успішних вирішень потенційних конфліктів. Також вона дає поради, як вести себе в тій чи іншій ситуації в залежності від того, з якої культури походите ви, і до якої належать ваші партнери. Однозначно корисна і цікава книга.

David Attenborough. A Life on Our Planet

Видатний британський мандрівник, телеведучий і просто гарний дядько сер Девід Аттенборо, в минулому році разом з Бі-Бі-Сі випустив фільм про сучасний стан екології нашої планети, про зникнення біологічного різноманіття, про дуже сумне майбутнє планети у випадку, якщо ми не перестанемо експлуатувати планету в поточному режимі, і – головне – про те, як новітні технології і правильне регулювання використання світових ресурсів можуть зупинити процеси винищення природи і з часом хоча б частково відновити різноманіття і дикий світ. Ця книга по суті є переказом цього фільму, але з більшою кількістю подробиць. Вона написана простою мовою, але глибоко і влучно, на прикладах пояснює проблеми, які людство створює для планети. Думаю, що цю книгу варто прочитати всім нам, аби зрозуміти, що насправді відбувається з природою навколо нас, і чому саме лиш потепління – це тільки частина великої проблеми зміни природи і клімату.

Ричард Докінз. Егоїстичний ген

Після “походження видів” Дарвіна це, мабудь, друга за важливістю книга для еволюційної теорії. Це й програмна книга Докінза, яка принесла йому всесвітню славу. Отже, ця книга ставить головним елементом еволюції, виживання і відбору не особину вида, а ген в широкому розумінні. Тобто, це не єдиний елемент ланцюга ДНК, а набір елементів, або навіть декілька наборів, що можуть взаємодіяти, які визначають не тільки характеристики особини виду, але й їх поведінку. Чому саме ген? Тому що саме гени передаються в наступні покоління. Тому гени забезпечують не тільки фізичні характеристики, необхідні для успішного розмноження і виживання, але й складну соціальну поведінку особин, яка максимізує шанси на передачу генів до нащадків, при цьому не завжди забезпечуючи виживання чи комфорт кожної окремої особини виду. Це все ж таки більше наукова ніж популярна книга, тому тест довгий і складний, але читати його дуже цікаво. На вас чекає багато неймовірних відкриттів!

Gene Kranz. Failure Is Not an Option

Це абсолютно неймовірна книга, яка не відпускає з перших сторінок і до самого кінця, і якщо ви її ще не читали – прочитайте обов’язково. Гене Кранц був одним з директором польотів НАСА під час всіх запусків Аполонів. Він прийшов в НАСА оператором польотів ще до перших запусків Джеміні, і тому починає свою розповідь про місію Аполон з самого-самого початку. Він проводить читача через історію космічної програми НАСА через перші запуски в космос, перші запускі американця в космос, перші виходи у відкритий космос, і власне, через всі запуски Аполонів, і, особливо через надскладну місію по спасінню екіпажа Аполона-13. Розповідаючи історію з-за закритих дверей контрольної кімнати, сидячи в кріслі оператора а потім директора запуску, Кранц додає до сухих фактів товстелезний шар людських емоцій, прагнень, зусиль, і – перемог. І ще розповідає про тонкощі підготовки пусків, тестування, навчання і симуляції ситуацій, що стало запорукою успіху майже всіх місій, в яких він приймав участь. Думаю, це одна з найкращих і мотивуючих книг про науку і інженерію, і велич досягнень людської цивілізації.

Уильям Зинсер. Как писать хорошо

Це майже класична книга для авторів нехудожньої літератури. Книгу Зінсер починає з того, що в сучасному світі нехудожня література стала так само популярною, як і художня, і гарна нехудожня книга може бути так само захопливою, цікавою і, головне, мати свій унікальний стиль викладення інформації. Не можу з ним не погодитися, бо якщо подивитися навіть на цей самий список книг, нехудожньої літератури в ній в два рази більше, ніж художньої. Далі Зінсер пропонує деяку кількість нескладних правил для покращення стилю текста. І в третій частині книги він розбирає на прикладах різні жанри – або, скоріше, теми – нехудожньої літератури і пропонує для кожної теми підхід, який дозволить написати унікальну книгу. Для кожного жанру автор наводить декілька книг як накращі зразки жанру. На жаль, більшість книг мені були не відомі, і їх можна знайти лише англійською мовою. Тим не менш, ця книга – однозначний маст рід для всіх авторів текстів, навіть невеликих текстів в ФБ або блогах.

Кэл Ньюпорт. Цифровой минимализм

В цілому досить влучна книга про те, як обмежити час, який беззмістовно втрачається в соціальних мережах, в Інтернеті, в комп’ютерних іграх і, насправді, в будь-якому занятті, займаючись яким ми перестаємо відстежувати плин часу, не досягаючи при цьому нічого для себе цінного. Мені в цілому імпонує ідея, що більшість речей заборонити або оминути просто неможливо, так само й соціальні мережі або навіть мобільні телефони. Ньюпорть цілком підтримує цю ідею. Він починає книгу з пояснення руйнівного впливу залежності від мобільного телефона. Але потім пояснює, що насправді, оминути цифрові технології ми теж не можемо, тому головна задача – навчитися контролювати їх використання і організувати час в соціальних мережах максимально ефективно для досягнення власних цілей. Ньюпорт пропонує декілька кроків, для того, аби спочатку позбутися залежності від нотифікацій, а потім і мінімізувати використання мобільного телефону. Всі кроки супроводжуються вправами і також методами організації взаємодії зі смартфоном, які Ньюпорт сам застосовує. Звичайно, книга не здійснить революцію в вашому житті, але може запропонувати деякі ідеї, які можуть виявитися досить ефективними, якщо ви теж вважаєте, що мобільний телефон забирає забагато вашого часу.

Дэниел Левитин. Путеводитель по лжи

Коли я бачу фразу про “брехню, нахабну брехню і статистику”, мені завжди хочеть виправити останнє на “і інтерпретація статистики”. Статистика завжди працює з числами і фактами, а от інтерпретувати результати досліджень для широкого загалу можна як завгодно. В цій книзі відомий журналіст Деніел Лєвітін намагається систематизувати способи того, як нас можуть вводити в оману за допомогою викривленого представлення і інтерпретації фактів. Наприклад, спотворюючи виміри осей координат на графіках автори “дослідження” можуть продемонструвати значне зрістання величин, які насправді не дуже й росли. Левітін докладно аналізує подібні методи омани і пропонує читачу певний інструментарій для аналізу текстів і графіків, і пошуку викривлень фактів, які не так вже й легко помітити нетренованим оком. Для науковців ця книжка скоріше за все не відкриє нічого нового, хіба допоможе представити результати власних експериментів у вигідному світлі. Але для пересічного читача це дуже цінна книга.

Kate Fox. Watching the English

Якщо ви живете в Британії, або просто цікавитесь цією країною і культурою, ця книга просто обов’язкова для прочитання. Автор намагається відповісти на питання “що є справжня англійськість?”. Аби це зробити, вона протягом майже двох десятиліть проводила польові антропологічні дослідження англійців, ставила неочікувані питання випадковим перехожим, навмисно – але обережно – штовхала людей на станціях метро, і робила інші абсолютно стресові і неможливі для англійця речі. Результатом цих досліджень і стала ця книга, яка певною мірою відкриває загадковий британський характер світові. Ви дізнаєтесь про типові для британців реакції на життєві негаразди, про користування транспортом, про соціальні взаємодії, про традиції святкування подій життя, про політику і, звичайно, про неперевершений британський гумор. Після року, проведеного в Лондоні, я іноді кажу, що насправді все що ви знаєте або уявляєте про Британію – неправда. Ця книга – зайве тому підтвердження.

Bertrand Russel. The Conquer of Happiness

Бертран Рассел – один з перших філософів, який почав писати книги для широкого загалу читачів, такий собі філософський научпоп. Ця його книга присвячена аналізу поняття щастя з різних сторін, і також пошуку шляхів цього самого щастя досягнення. Звичайно, з позицій початку XXI століття і досягненнями психології, починаючи від Фрома і Франкла і до Олівера Сакса, ця книжка виглядає трошки вторинною. Але насправді, для 30-х років XX століття я б назвав її революційною. Рассел підходить до предмету обговорення фундаментально, розглядає людські потреби, задоволення яких дає відчуття щастя, і такі, задоволення яких роблять людину тільки більш нещасною. Також він аналізує, що і як треба робити, аби досягти щастя. До всього, Рассел не тільки глибокий філософ, але й дуже вправний автор, і читати його суцільне задоволення. Це перша англомовна книга, мовою якої я насолоджувався. І вам рекомендую!

Brian Kernighan. UNIX: A History and a Memoir

Історія створення операційної системи, що написана одним з її авторів, а також автором однієї з найпопулярніших в світі – ще й досі! – мов програмування, написана легкою мовою і з гумором просто повинна зацікавити всіх, хто так чи інакше пов’язаний з програмуванням. Керніган розповідає про відділ Bell Labs, в якому створювався Unix, про людей, що в ньому працювали, про принципи керування. Це жива і дуже мотивуюча книга, яка саме передає атмосферу Bell Labs тих часів. Книга не велика, неспішно читається за декілька вечорів. Рекомендую!

Рон Лібер. Як говорити з дітьми про гроші

Ця книжка докладно відповідає на безліч питань, які постають перед батьками дітей, коли ті починають цікавитися грошима. Наприклад, в якому віці і скільки видавати кишенькових грошей. Або як пояснювати дітям, що таке бідність, або відповідати на питання “чи є наша родина бідною або багатою і чому?”. Як вчити дітей відкладати гроші, як вчити робити виважені покупки, як і чому робити пожертви. І головне – чому треба докладно говорити з дітьми про гроші і не можна уникати відповіді на дитячі питання щодо грошей. Власне, я знайшов там дуже багато порад і пояснень. Саме ця книжка написана американцем, тому деякі речі будуть дуже незвичними європейцю або українцю, і тому іноді треба адаптувати текст до власних реалій.

James Gleick. Chaos

Ця книжка напрочуд захопливо розповідає історію створення нового розділу математики – хаоса. Хаос виникає в системах, стан яких описується системами нелінійних диференціальних рівняннь, які не можливо інтегрувати, і тому до певного часу їх розв’язки були невідомі. З появою комп’ютерів такі системи стало можливо порахувати чисельно, і тут виявилося, що як такого простого розв’язку у багатьох із них не існує! Наприклад, деякі такі системи можуть мати абсолютно різні стани в залежності від найменших неточностей розрахунків чи вихідних вимірювань. Такою системою є атмосфера, і саме тому ми не можемо створити точний прогноз погоди, бо ми в принципі не можемо навіть виміряти її точний стан. Математики описують стани рівноваги систем в фазовому просторі так званими атракторами. Ви дізнаєтесь, чому деякі такі атрактори називають дивними, як вони пов’язані з фракталами, і яке відношення ці поняття мають до турбулентності. І це все автор переповідає через історії дослідників, їх переживань і невдач, їх дослідів, відкриттів і іноді, на жаль, невизнання і забуття.

John Gribbin. Deep Simplicity

Ця книжка певною мірою є продовженням попередньої. Автор частково переказує деякі ідеї математики хаоса, але надає трошки більше деталей для кращого розуміння ідей. Але головною ціллю автора є відповідь на питання виникнення і існування життя, а саме “як життя протидіє другому закону термодінамики” і “як надскладніші структури людського тіла можна записати в декілька десятків тисяч генів”. Виявляється, що динамічні нелінійні системи, які існують на межі хаоса, між впорядкованістю і повною турбулентністю, можуть за певних умов утворювати дуже складні, але разом з тим динамічно стійкі структури. Разом з тим, існування таких складних систем може точно описуватися досить простими моделями і підкорятися досить простим законам! Ця книга є черговим підтвердженням всеосяжності математики, її здатності абстрагувати і описувати фактично все в світі.

Sarah McLean. Soul-Centred

Прочитавши досить давно про медитацію, я досить довго шукав підходу до того, як почати її практикувати. Просто сідати і ні про що не думати? Як довго? Це ж сумно і певною мірою безцільно. Але цього року я таки знайшов рекомендацію цієї книги – і вона допомогла мені почати медитувати. Сара МкЛін пропонує читачу вісім тижнів вступного курса в практику медитації і усвідомленості. Кожен тиждень починається з теорії для розуміння процесів в нашій душі або тілі. Далі наводиться реальний приклад з життя, коли практика медитації допомогла людині вирішити реальну проблему. А потім пропонуються певні вправи, які читач має виконувати кожен день. Це півгодини власне медитації – п’ятнадцять хвилин зранку і стільки ж ввечері – і пару додаткових вправ, які можна робити, наприклад, на прогулянці, чи вже в ліжку. Що мені дожу подобається в цій книзі, так це мінімум езотерики, в яку я не вірю і яка дуже сильно заважає серйозному сприйняттю текста. Головне, що ця книга надає необхідний мінімум знань і структури вашим вправам, калібрує очікування і задає досяжні цілі на кожен тиждень. Насправді, пройти всі вісім тижнів без перерви мені не вдалося, але певних успіхів я таки досяг. Тому якщо ви завжди хотіли почати медитувати, але не знали де почати, то ця книга – для вас!

Томас Бруссіґ. Як Хлопці Стають Чоловіками або Чому Футбол

Коротенька книжка про футбол, в якій розповідь іде від особи тренера юнацької футбольної команди, в минулому професійному футболісту і тренеру збірної Соціалістичної Німеччини. Автор чудово передає атмосферу гри і людей, що в ній задіяні: гравців, тренерів і глядачів. Чому футбол такий популярний і жодна інша гра або шоу не можуть змагатися з ним в популярності? Чому це майже виключно чоловіча гра? Що означає бути футболістом, тренером? Як виховувати майбутніх футболістів? Чому гра може бути важливіша за все інше в житті? Автор намагається відповісти на ці питання і показати футбол таким, яким він є – цілим життям.

Amby Burfoot. Run Forever: Your Complete Guide to Healthy Lifetime Running

Цю книжку я можу назвати “настільною книгою бігуна-початківця-любителя”. Ембі Бьорфут виграв бостонський марафон 1968-го року, а потім все життя працював спортивним журналістом, тренером і головним редактором журналу Runner’s World. Ця його книга – це досить велика збірка відповідей на різноманітні питання, які можуть виникнути у бігуна. Тут є і обговорення їжі, і режими тренування, і уникнення травм, і досягнення певних результатів, і навіть підготовка до марафону. На кожне таке питання Ембі дає розгорнуту відповідь на декілька сторінок з обговоренням і власним досвідом, а потім ще підкреслює деякі ключові моменти і уточнює нюанси. Головна ціль книги – дати читачу системний підхід до бігу як до спорту, яким можна підтримувати здоров’я і силу все життя, при цьому не завдаючи шкоди організму. Це дуже правильний і близький мені підхід, і тому я можу рекомендувати цю книгу всім бігунам-любителям.