Рош Форіо

Якщо вам потрібна розминка перед сходженням на Бар Дез Екран, то Рош Форіо (Roche Faurio, 3730 м) –- це чудовий вибір: сходження з хатини Des Ecrins займає лише півдня. З машруту відкривається чудовий огляд маршруту на Бар Дез Екран, а особливість маршруту – тонкий як лезо гребінь що веде на вершину – додасть трохи адреналіну прогулянці по льодовику.

Для сходження на Рош Форіо та на Бар Дез Екран ми ночували у найвищій рефуджії масиву Refuge des Ecrins, розташованій на висоті 3170 метрів. Щоб дістатися сюди від рефуджії Glacier Blanc, необхідно близько трьох годин, з яких дві години потрібно йти льодовиком. Наприкінці спекотного сезону нижня частина Білого Льодовика (Glacier Blanc) відкривається, і прохід по ньому стає проблематичним, доводиться шукати прохід у заплутаному тріщині лабіринті. Однак існує стежка, що йде вище за льодовик і дозволяє обійти цю перешкоду. Щоб заощадити день, ми вирушили вгору відразу після сходження на Ліз Егну, і після дня бігу по сипухам цей підйом дався мені якось дуже важко. Над льодовиком і вершинами нависали важкі свинцеві хмари, з яких маже весь час сипала мжичка, і льодовик виглядав велично та загадково. Сніг з нижньої частини повністю зійшов, відкривши темний блакитний лід з мереживом глибоких зловісних тріщин. Дивовижне видовище, від я кого немодливо відірвати погляд, особливо в похмуру погоду.

Рефуджія розташована на крутій скелі, ще на сотню метрів вище льодовика, такий собі останній ривок до комфорту. Однак важку втому якось неочікувано легко зняла карафка вина, яку ми замовили, тільки-но змінивши гірські черевики на гумові шльопанці. Келих напою богів, випитий на висоті понад три кілометри з видом на Білий Льодовик і вершину Барр Дез Екран зробив свою магічну справу, настрій одразу покращав, втому як рукою зняло, і я навіть захотів йти далі прямо зараз. Однак час був пізній, ми вирішили виспатися і збігати назавтра короткий маршрут на Рош Форіо, заодно і подивитися на Барр ближче.

Ми дозволили собі добряче поспати після вчорашньої праці і на сходження вийшли пізно, годині о восьмій, коли сонце вже давно встало. Після короткого спуску на льодовик, ми пройшли практично рівною його частиною близько трьох кілометрів до початку підйому на Рош Форіо. Тут, у верхній частині льодовика, на льоду вже лежить сніг, і потрібно зв’язуватися, оскільки льодовик розірваний. Поряд з однією з тріщин ми побачили групу альпіністів з інструктором, що проводили тренування з діставання з тріщини напарника, що в неї впав.

Маршрут починається крутим сніговим зльотом, який, обійшовши два бергшрунди по снігових мостах, ще досить товстих, стає ще крутішим – до 40 градусів – і виходить на невелике снігове плато. Тут починається осип, на якому можна зняти кішки: вище вони не знадобляться. Через 200 метрів осип переходить у скельний гребінь завдовжки близько сотні метрів. У скелі гребня у всіх ключових точках забиті гаки або шлямбура, тому організація страховки не складна. Також на гребені є безліч виступів, за які можна зачепити мотузку. Вершина – найвийща точка того самого гребня з маленьким майданчиком, якраз вистачає, щоб комфортно зробити фото на тлі Барр дез Екран.

Спуск по гребеню зайняв у нас півгодини, ще за годину ми спускалися на льодовик, постійно зупиняючись щоб помилуватися краєвидами. Залишок дня ми вешталися льодовиком та засідали у рефуджії з черговою порцією вина, милувалися краєвидами, насолоджувалися сонцем та як завжди неймовірно красивими вечірніми кольорами неба і гір.

Технічна інформація

Категорія: F+ (1Б)
Підхід: 1.5 години
Підйом: 1.5 години
Спуск: 2 години до рефуджии Des Ecrins
Спорядження: мотузка 50м, довгі петлі 3-4 шт, 3-4 довгі відттяжки, карабіни, кішки, льодоруби
Рівень лазання: 3
Висота: 3730 м
Перепад висот: 680 м

Додаткова інформація

Галерея

>