Мої книжкові полиці продовжують зростати швидше, ніж я встигаю то все читати, але я намагаюся зо всіх сил! А оскільки черговий рік добігає кінця, то настав і час звітувати про прочитане.

Цього року я, здається, прочитав чи не найбільше за минулі роки художньої літератури, і також повернувся до наукової фантастики. До того ж я нарешті повернувся до класичних книжок, які мав прочитати ще років двадцять тому, таких як “Політ над гніздом зозулі”, але чомусь не прочитав. їх в мене ще доволі багато в списку є, то буде що брати в бібліотеці наступного року.

Згідно статистиці, цього року я прочитав на тисячу сторінок менше, ніж минулого року, ледь дев’ять з половиною тисяч. Середній розмір книги цього року ледь дотягнув до трьохсот сторінок. Можна навіть сказати, що я трошки мухлював, читаючи короткі книжки, але вже хай так і буде. Цього року зовсім нецікавих книжок я не читав, що свідчить про якісний склад моєї книжкової полиці. Єдина книжку, яку я не зміг читати – це “Trainspotting”, але я відкрив її навмання на випадковій сторінці і зрозумів, що просто не можу без страждань читати сленг і говірку, якою вона написана.

Як завше, список книг, що я прочитав цього року, я розбив на декілька розділів. Кожна назва книги і обкладинка наведені тією мовою, якою я її читав. До кожної книги я написав коротку рецензію і пару слів про те, чи варто цю книгу читати. Мініатюри обкладинок є посиланнями на сторінку конкретної редакції книги на GoodReads.com, де можна знайти також інші видання книги, рейтинги, відгуки, і отримати рекомендації схожих книжок від інших користувачів. Можна також додати мене в друзі і читати разом.

А тепер – до книг!

Українська художня література

Сліди на дорозі

• Валерій Маркус

Це дуже автобіографічна книжка про війну і молодого хлопчину, який не маючи особливо іншого вибору, опинився спочатку в частині, а потім і, власне, на війні. Треба віддати належне Валерію, він не мав особливих ілюзій щодо життя взагалі, а військове життя з усіма його особливостями сприймав через призму простої справедливості і гострого розуму, ліні і пофігізма. Він показує справжнє обличчя війни через нескінченне очікування яке раптово змінюється шаленістю бою, який так само швидко закінчується, через беззмістовні смерті, через справедливість і несправедливість. Я б сказав, що цю книжку варто читати, але, можливо, з початком великого вторгнення Росії в Україну, ця книжка трошки втратила актуальність.

Невеличка драма

• Валер’ян Підмогильний

Напевно, ця книжка попала до мене в недоречний час, аби я міг сприйняти її належно. Але я пам’ятаю, наскільки мене вразив глибиною роман Підмогильного “Місто”, і тому я підозрюю, що цей роман мав справити схоже враження. Тим не менш, я вже трошки втомився віж епохи українського модерну, і тому декорації перших пост-революційних років сприймалися скоріше з роздратуванням, так само як і глибока сатира і образи персонажів, доволі типові для літератури того часу. В романі автор досліджує багато гострих питань, які є актуальними і зараз, як то вплив механізації життя на внутрішній світ і щастя, вибір людини між спротивом і підкоренням ідеології і тиранії, конфлікт між почуттями і духовністю і реальністю життя. Всі ці питання будуть підніматися і активно обговорюватися західними філософами протягом всього XX століття, тому я б сказав, що ця книга свого часу була буквально на вістрі передової філософської думки західного світу. Читати однозначно варто, а маю ще раз до неї повернутися.

Колонія. Нові Темні Віки

• Макс Кідрук

Перший том фундаментальної науково-фантастичної трилогії Макса Кідрука вже сам по собі доволі фундаментальний, майже тисяча насичених подіями сторінок. Дія відбувається в XXII столітті, людство колонізувало Марс і пережило чергову епідемію. В романі сплітаються декілька сюжетних ліній, кожна з яких розкриває певну кризу розвитку суспільства. На Землі назріває нова епідемія, витоки якої не зрозумілі, разом з тим накопичені екологічні проблеми ризикують стати причиною вибухового вивільнення метану з вічної мерзлоти з миттєвими наслідками для всього живого. На Марсі в цей час розгортається гострий конфлікт між першими поселенцями і молоддю, народженою вже на Марсі, яка прагне жити по своїм власним правилам. Наука прописана в романі досить непогано, а от з персонажами сильно складніше, вони вийшли дещо пласкими, занадто різкими і саме такими, як того потребує розвиток сюжету, не дуже реальними. В їх дії і діалоги не дуже віриш, текст також сприймається досить затягнутим, і іноді занадто жорстким і депресивним. Не можу рекомендувати книгу всім, але деяким любителям фантастики має сподобатися.

Майстер корабля

• Юрій Яновський

Цей роман знову з епохи українського модернізму, але він настільки інший, настільки незвичний, що таки дуже приємно вразив. Місце дії в романі – це не швидкий заклопотаний Київ, а романтична сонячна Одеса. Герої роману не активні члени нового суспільства, а творці світу кіно, майстри, матроси, навіть трошки пірати. Це все надає роману атмосферу справжньої пригоди, просякнутої духом північного моря, тут навіть є трошки детективу. Я вже не кажу про гумор, дуже реальних і об’ємних героїв – один з них це, власне, український режисер Олександр Довженко – і дуже живу мову. Це один з найкращих модерних романів з тих що я читав, легкий, невимушений і красивий. Читати однозначно, і перечитувати, перечитувати!

Наречена вітру

• Юрій Винничук

Це – черговий роман в Романі, в добре знайомому стилі Юрія Винничука. В нашому часі бойова медикиня, яка губиться під час відступу української армії, опиняється в закинутому селі, де зустрічає пораненого українського бійця. Вони живуть разом деякий час, і головна героїня потроху розкриває своє життя і свої переживання читачу, при цьому розвиваються і відносини між нею і бійцем, сплітаючи їх минулі життя і реальність. Вона допомагає пораненому бійцю закінчити роман, який той задумав і потрошку писав на фронті. Це і є другий роман в романі, дія якого відбувається на Західній Україні в часи наполеонівських війн. Посол зі Швайцарії прибуває в Лемберг і оселяється в його околиці що зветься Вінники. Він одразу попадає в круговерть місцевих інтриг, рясно приправлених міфами і містикою народних легенд, таємниць і секретів. Винничука не так просто називають українським Умберто Еко, його тексти цікаві, загадкові, літературно витончені і красиві, з дуже характерним львівським духом. Персонажі книги загадкові, а розв’язка хоч і передбачувана, але автор приходить до неї завжди неочікуваним шляхом. Книжка може й не така сильна як Танго Смерті, але дуже варта уваги.

Слуга з Добромиля

• Галина Пагутяк

Ще одна містична книга від іншої майстрині української містики Галини Пагутяк. Книжка описує життя і місію Слуги з Добромиля, сина відьми і упиря, що виконує волю Купця з Добромиля, що в свою чергу є вампіром. Вічні купці насправді перш за все опікуються землею, на якій живуть. Вони постійно мандрують, вирішують різні справи, захищають безневинних, але їх вічна місія не дуже зрозуміла. Власне, слуга з Добромиля розповідає історію восьми століть свого життя. Книга ця не має насправді центрального сюжету, це скоріше вільний потік розповідей, які поєднує лиш місце дії і персонажі. Текст цікавий процесом читання, тим, як слуга проносить свої ідеали і цінності через століття свого життя. Мені книга сподобалася, але я не можу однозначно рекомендувати її. Вона як витримане вино, знайде свого дуже вдячного читача, але дехто знайде її нудною.

Світова художня література

Of Mice and Men

• John Steinbeck

Класика американської літератури. Двоє бродяг приходять на ферму шукати роботу, один з них дуже сильний але розумово як п’ятирічна дитина, що не розуміє своєї сили. Вони живуть мрією про майбутнє, про гроші які вони зароблять, про щастя. Книжка піднімає питання дружби, залежності і довіри. Вона дуже коротка, але неймовірно насичена. Я не читав Стейнбека до того, і ця повість дуже неочікувано відрізняється від того, що я читав. Я чув, що деяким людям не подобаються його книги, але сміливо можу рекомендувати цю книжку.

Синя Борода

• Курт Воннегут

Це останній роман Курта Воннегута, в якому немає нічого фантастичного. Старий художник зустрічає на березі океану жінку, запрошує її до свого маєтку, і потрошку розказує їй своє життя. Головною таємницею роману є те, що художник зберігає у закритій коморі свого маєтку. Це досить цікавий текст, легкий і красивий, дуже неспішний. Я б сказав, що він є кульмінацією творчості автора, але не яскравою сяячою вершиною, а скоріше логічним спуском до тихого мальовничого озера, де автор з келихом вина біля комина спокійно розповідає про свою подорож. Однозначно рекомендую, до того ж не можу не відзначити приємне українське видання від видавництва “Вавілонська бібліотека”.

Notes from an Island

• Tove Jansson
• Tuulikki Pietilå

До певної міри, цей рік пройшов у мене під книги Тове Янссон, яку більшість з нас знає по дитячим книгам про Мумі-Тролів. Ця книжка – це маленька збірка спогадів Тове і її партнерки Тууліккі – так, саме з неї написана Туу Тіккі з Чарівної Зими – про їх сумісне перебування на маленькому острові, куди вони приїзджали кожне літом протягом майже трьох десятиліть. Короткі історії про настрій, про буття собою, роздуми про погоду і настрій, про буття і про присутність ще до того, як це стало модним. Книжка ілюстрована малюнками Туве, які зображають погоду над островом, світло і тінь, землю, небо і море, прості, але разом з тим легко вгадувані образи, такі, як і всі проза Янссон. Ця книжка просто обов’язково мала бути в моїй бібліотеці.

Moominpappa at Sea

• Tove Jansson

Передостання книжка з серії про Мумі-Троллів і остання, в якій розповідається власне про саму Мумі-родину. Отже, в певний момент Мумі-Папа вирішує почати життя з початку, переселитися на острів і жити на маяку. Родина пакує речі і вирушає на острів, де вони дійсно знаходять покинутий маяк. Вони оселяються на острові і намагаються наново організувати своє життя, прилаштуватися до пустельного острова і знайти на ньому затишок. Я б сказав, що це текст більше для дорослих, які переживають кризу середнього віку, казка про пошук себе, про примирення, про перетин мрій і реальності. Напевно, ця книжка була дуже близька моєму стану, бо я неочікувано буквально прожив її разом з Мумі-родиною.

Fair Play

• Tove Jansson

В прозі Тове Янссон дуже часто переплітає свою власну автобіографію з видуманими історіями, чи її життя, переживання і повсякденні думки буквально генерують ці історії, одним словам, ніколи напевне не можна сказати, чи не відбувалося те, про що зараз читаєш насправді. От і ця збірка розповідей про двох подруг, письменницю Марі і художницю Йонну, по суті розповідає про Тове і її партнерку Тууліккі. Вони живуть в одному будинку, вони постійно ходять одна до одної в гості, вони разом мандрують, і разом живуть прості моменти свого життя. В цих вже дорослих історіях Янссон так само досліджує нордичну спокійну філософію життя, доброту, дружбу, прийняття. Це доволі пізня її книга, тому й головні героїні вже в похилому віці, а розповіді наповнені меланхолією. Якщо ви любите спокійні, прості меланхолійні історії, то ця книга вам сподобається.

A Winter Book

• Tove Jansson

Це збірка коротких історій Туве Янссон, видана вже після її смерті. Ці історії відносяться до різних періодів її творчості, деякі з них автобіографічні, деякі ні, але всі вони такі самі по духу, як і історії з попередньої книги, легкі, трошки меланхолійні, трошки про пригоди і надії, про доброту, прийняття, про все те, про що Янссон вміла писати чи не найкраще. Якщо ви любите її книги так само як і я, то обов’язково читайте і цю.

Snow

• Orhan Pamuk

Я дуже люблю книги Орхана Памука за їх дуже східну неспішну і поетичну атмосферу, тому і від цієї книги очікував чогось схожого. Але ця книга геть інша. Так, вона дійсно неспішна, але вона майже документальна, не меланхолійна, а скоріше тягуче-депресивна, гостро соціальна і психологічна. Турецький журналіст, що живе в Берліні приїзджає в східно-турецьке місто Кар для дослідження релігійних самогубств. Тут він зустрічає жінку, яку кохав у молодості, йому відкривається ціла мережа різноманітних радикальних організацій, зав’язаних в смертельному конфлікті, місто засипає і блокує від решти країни снігом, і в цьому замкненому просторі розвертається драма роману. Автор обговорює питання справжньої віри і її символів, конфлікт віри і секулярної держави, насильство, довіра і зрада, кохання і ненависть. Книжка не тільки затягнута, але й досить складна для сприйняття, але я розумію це якраз як один з художніх прийомів автора. Читати її важко і довго, я хоча я не жалкую витрачених зусиль, я навряд буду до неї повертатися.

Seeing

• José Saramago

Ця книга є продовженням відомої книги Сарамаго “Сліпота”. Стиль книги дуже схожий: довгі, іноді майже на сторінку речення, ніяк не відокремлені діалоги, відверта сатира на політичний устрій, широкі мазки які періодично стають навпаки неймовірно детальними. Книга по суті складається з двох частин: перша будує широку картину політичної кризи з точки зору уряду, а друга – конкретизує історію з точки зору звичайних громадян. Книга власне і показує сатиричний і драматичний конфлікт між державою і її громадянами, ставить питання легітимності влади і її дій, аналізує радикальну реакцію уряду на потенційно небезпечні – з точки зору уряду – події без їх глибокого розуміння. Мені книга сподобалася, читати треба, якщо вам сподобалася “Сліпота”.

One Flew Over the Cuckoo’s Nest

• Ken Kesey

Це одна з тих книжок, які читати обов’язково. Це книжка про систему і боротьбу з нею, на жаль, безнадійну. Ця книжка відверта, різка, пряма, з глибокими персонажами, реальними до фізіологічності емоціями, з продуманими до останнього слова діалогами. Автор змальовує систему у вигляді психіатричної лікарні, куди попадає один з головних персонажів. Цей персонаж виглядає напрочуд живим на фоні інших пацієнтів, він приносить життя в лікарню, повертає до життя і людей навколо, які забули, як то – жити. Одним словом, це дуже цікавий, різноплановий і важливий роман. Я чув думку, що ця книжка застаріла, бо сучасна система не має таких прямих механізмів впливу, але як на мене, люди сучасного суспільства ще менш живі ніж півстоліття тому, а система ламає так само, хай більш витончено, тому книга аж ніяк не втратила свою актуальність.

Do Androids Dream of Electric Sheep?

• Philip K. Dick

Цікаво, що цю книгу прямо на обкладинці багатьох видань рекламують як ту, з якої знімали Blade Rynner, іноді навіть більшим шрифтом, ніж власне назва книжки. дійсно, фільм виявився настільки гарним, що затьмарив книжку, але книжка нічим не гірше за фільм. Вона розповідає історію поліцейського, який полює на роботів, які втікають з колоній, і “відправляє їх у відставку”, тобто, вбиває. Книга піднімає низку етичних питань, головне з яких є розмивання кордонів між людьми і роботами. Чи можемо ми напевно сказати, чи перед нами людина чи андроїд? Чи маємо ми право вбивати андроїдів, якщо вони живуть серед нас як повноцінні люди? Фільм доволі сильно відрізняться від книги, тому читати її варто в будь якому випадку.

Фіаско

• Станіслав Лем (пер. Леся Воронина)

Остання книжка Станіслава Лема, класична технологічна наукова фантастика, з докладно описаними технологіями майбутнього, соціальними процесами і навіть елементами теорії ігр. Але книжка, насправді, про принцип антропоцентризму, який стверджує, що в розумінні ситуації, в побудові моделей і поясненні явищ, ми завжди будемо керуватися нашим людським досвідом, не здатні вийти за його межі не зважаючи на всі зусилля. І результатом нашої обмеженості завжди буде трагедія. Цу дуже глибока книжка, яка несе загрозливе попередження. Однозначно варта прочитання.

Moominvalley in November

• Tove Jansson (пер. Kingsley Hart)

Завершив цей рік я останньою в серії книгою Тове Янссон про Мумі-Тролів, в якій сама мумі-родина присутня лише у вигляді пустого будинку і очікування на їх прибуття. Ця книжка ще більш меланхолійна і глибша, ніж попередня. Янссон написала її після смерті матері, що дуже відчувається в тексті, і втрата так вплинула на авторку, що вона втратила життєрадісність, необхідну для писання книг про Мумі-дол, і тому вона ніколи не поверталася сюди. В цій книзі майже ніяк не пов’язані персонажі, об’єднані лиш їх уявленням і спогадами про членів родини мумі-тролів, різні характери, кожен зі своїми проблемами і очікуваннями, приходять в Мумі-дол і опиняються в пустому будинку, де очікують на прибуття Мумі-родини, яка, як ми знаємо, поїхала жити на маяк. Кожен з персонажів в пошуках мумі-тролів натомість має знайти і прийняти себе, і власне книга саме про це.

Нехудожня література

Determined: A Science of Life without Free Will

• Robert M. Sapolsky

Це нова і до певної міри контроверсійна книжка всесвітньо відомого нейрофізіолога Роберта Сапольскі, і саме тому я взяв її в бібліотеці як тільки вона там звільнилася. Власне, навіть в своїй головній книзі Сапольскі потрошку підводить нас до думки, що ми, як особистості, що обумовлені фізичними і хімічними процесами в наших мізках і тілах, по суті і діємо виключно в рамках цих процесів. В цій книзі Сапольскі напряму доводить, що наша свобода волі насправді визначена багатьма процесами, починаючи з історично і генетично обумовлених механізмів мозку, впливу оточення на розвиток плоду і дитини, на те, як ми себе почували вчора, і який настрій маємо прямо зараз. Сапольскі також розглядає і відкидає різні стохастичні механізми, які також могли б впливати на силу волі. Але як на мій погляд, хоча Сапольскі дуже сильно пише про фізіологію, він спеціально підтягує фундаментальне розуміння свободи волі під потреби книжки, і при цьому не тільки не дуже розуміється на філософському розумінні сили волі, але й прямо зневажає філософів взагалі, принаймні тих, що не згодні з його позицією. Вважаю, що книга достойна уваги хоча б через прекрасний опис механізмів, що впливають на нашу поведінку. Але сприймати її філософськи висновки треба критично.

On Tyranny: Twenty Lessons from the Twentieth Century

• Timothy Snyder

Коротка книжечка відомого історика і великого друга України Тімоті Снайдера про те, як тиранії набувають сили, і що треба робити щоб не дати їм досягти тієї влади, протидіяти якій вже не можливо без застосування сили. Я б сказав, що в сучасному світі, де демократичне суспільство виявилося не дуже стабільним і даним, це чи не ключова книжка про засади збереження демократії. Я думаю, що ця книжка варта не тільки прочитання, ми, українці вже знаємо все в ній викладене. Ця книжка варта бути подарунком вашим європейським друзям, які, можливо, ще не дуже добре уявляють перспективи майбутнього власних демократичних суспільств.

How To Practise: The Way to a Meaningful Life

• Dalai Lama XIV

Це коротка і базова книжечка від Далай Лами про те, як практикувати Буддизм. Вона торкається чотирьох благородних істин, обговорює цілі просвітлення, докладно розглядає буддійське співчуття, і пропонує прості практики, які дозволяють краще зрозуміти ці фундаментальні для буддизму поняття. Також, увага приділена простій медитації і тантричним практикам. Ця книга є непоганим вступом до буддизму, але якщо ви хочете більш глибокого розуміння буддистської філософії або порад щодо щоденних практик медитації, то вам треба шукати іншу книгу.

The Silk Roads: A New History of the World

• Peter Frankopan

Я дуже цікавлюся країнами, що лежать на історичному шовковому шляху. Ця книга пропонує досить цікавий погляд на історію Євразії якраз з перспективи історії держав Шовкового Шляху. Відверто кажучи, книжка виявилася цікавою і досить контроверсійною. Не зважаючи на те, що мав би розглядатися весь Шовковий Шлях, Китаю в книзі надано дуже мало уваги, він згадується буквально декілька разів. Держава Київської Русі навіть не згадується, хоча в певний момент автор і визнає силу київських князів, доньки яких були королевами європейських країн. Натомість автор пише про якусь північну Русь, яка взагалі не була державою. Розповідь в книзі в основному розвивається навколо подій на Близькому Сході, а з XIX ст автор взагалі, здається, забуває про існування інших регіонів. Одним словом, хоча я і дізнався багато нового, я не можу відзначити цю книгу як історично нейтральну, і тому не можу її рекомендувати.

Four Thousand Weeks: Time Management for Mortals

• Oliver Burkeman

Хоча автор цієї книги і стверджує, що це не чергова книга про ефективність, це таки просто ще одна книга про ефективність. Я може й виніс звідси одну чи дві цікаві ідеї, але я не скажу що ці ідеї революційно нові. Автор в основному розвиває таку ідею: наше життя обмежене, наші ресурси обмежені, наша ефективність залежить не від кількості зробленого, а від його змісту, тому треба не бігти за всім, а жити і працювати з задоволенням. Насправді, те, як сильно вам сподобається ця книга залежить від того, як багато подібних книжок ви прочитали перед тим. Сама по собі ця книга не погана, мені сподобалося, що автор з самого початку розказує, що успішний успіх і ефективна ефективність – це фікція, тому я навіть можу її порекомендувати.

One-dimensional Man: Studies in the Ideology of Advanced Industrial Society

• Herbert Marcuse

Я думаю, що це чи не найголовніша і найважливіша книга цього року. Більш того, ця книга взагалі є чи не найважливішою книгою 60-х років, вона є свого роду маніфестом ліво-ліберального руху, і вона закладає філософські засади всіх тих ідей, які обговорює попередня книга. Отже, Гурбери Макузе розглядає і критикує дуже важливий ідеологічний зсув людських цінностей і засад життя в площину капіталізму. Цей зсув відбувся в XX столітті завдяки масовому споживанню товарів і інформації, ми більше не віримо в вищі цінності, які обумовлені божественним чи розумом, натомість ми служимо ідеї виробництва і конкуренції, ідентифікуємо себе не з вірою чи родиною, і навіть не з професією, а з компаніями і товарами, які споживаємо і на які працюємо. Це по суті зменшило наш власний світ ідей, зробило людину одномірною. Це складна, але дуже важлива книга, і я раджу її всім.

Finding Peace: Meditation and Wisdom for Modern Times

• Yeshe Losal Rinpoche

Ще одна книжка про практики буддизму. Вона більш прикладна, і надихаюча. Еше Лосал Рінпоче, який як і велика кількість тибетців, був вимушений тікати з рідного дому і шукати себе в західному світі, де він присвятив себе навчанню інших людей буддизму. В цій книзі він пояснює як працює буддійська практика і як вона не працює, що таке щастя, що таке співчуття і любов. І головне, вона пояснює буддійські практика для західного читача. Гарна ввідна книжка для початку практики.

The Lion and the Unicorn

• George Orwell

Коротенька але дуже влучна книга, скоріше, навіть довге есе від Джорджа Оруелла про суспільство Великої Британії перед і в перші роки Другої Світової війни. Оруелл аналізує класовість британського суспільства, нерішучість і нездатність влади прямо протистояти Гітлеру і відвернути війну, соціальні проблеми країни, наслідки колоніалізму. Піднімає проблеми патріотизму, націоналізму і соціалізму. Як це не дивно, але в деяких частинах його аналіз зберігає свою актуальність і в наші дні, тому цю його книгу можна радити і сучасному читачу, який цікавиться Великою Британією чи живе в цій країні.

In Praise of Idleness and other essays

• Bertrand Russell

В цій книжці зібрані ессе видатного британського популяризатора філософії Бертрана Рассела, об’єднані однією ключовою ідеєю: людство наразі працює настільки ефективно, що ми здатні як суспільство працювати принаймні вдвічі менше, і при цьому все одно забезпечувати себе всім необхідним. А час, що звільниться, Рассел пропонує витрачати на креативний досуг. Він стверджує, що людина, яка має більше вільного часу на відпочинок і творчість, буде набагато щасливішою, ніж та, яка вимушена працювати весь час аби заробити на непотрібні їй речі. Цікаво, що при цьому Рассел виступає за буквально примусову працю – тобто, кожен громадянин зобов’язаний працювати хоча б день на тиждень – і при цьому жорстко критикує радянський тоталітарний соціалізм. До певної міри цікава книжка з темами для роздумів і обговорити з друзями в пабі, але дійсно нових ідей в ній не багато.

Gender Trouble: Feminism and the Subversion of Identity

• Judith Butler

Це одна з найважливіших книжок з теорії гендера кінця XX століття. В ній розглядається історичні, культурні, антропологічні, психоаналітичні і філософські аспекти формування поняття статі, статевої економіки і ієрархії статей. Дуже багато уваги приділено критичному аналізу відомої книги “Друга Стать” Сімони де Бовуар, яка по суті заклала основи розуміння філософії фемінізму. Окрім де Бовуар, ця книжка аналізує і більш пізні роботи, і з рештою намагається пояснити гендер як прояв біологічної статі, який виражається через поведінку і знаки, які зумовлені культурними правилами суспільства, тим, що у Фрейда називалося супер-его. Книжка ця академічна, вона дійсно складна і в деяких моментах досить контроверсійна. До того ж вона вимагає знайомства з методами пост-структуралізму, чого в мене нема, і тому багато чого я зрозумів дуже приблизно. Тим не менш, читати її було досить цікаво, хоча рекомендувати її не буду.

Мандри

The First Crossing of Greenland

• Fridtjof Nansen

Фрітьоф Нансен був норвезьким наyковцем і мандрівником, відомим перш за все через його сміливу експедицію через материкові льодовика Гренландії. По мотивам тієї подорожі він і написав цю книгу, яка в усіх подробицях описує ту його подорож. Книга починається з опису підготовки до подорожі, планування і розробки спорядження, підбору членів команди. Ну а далі ведеться про доставку експедиції до берегів Гренландії, довгі спроби висадитися на її берег, пошуки шляхів на материковий льодовик, майже місячну подорож по цьому льоду, спуск до іншого узбережжя Гренландії, і зимовку в Данському поселенні Готтхаб серед інуїтів. Книжка дуже цікава, і повна пригод так само, як і більшість книжок про подорожі того часу, що були подорожами в справжнє невідоме.

Професійна література

The Staff Engineer’s Path: A Guide for Individual Contributors Navigating Growth and Change

• Tanya Reilly

Це напевно одна з двох відомих книг, які розглядають кар’єру технічного спеціаліста, який переростає рівень сініора, але при цьому хоче лишатися технічнии спеціалістом, а не ставати менеджером. Однак на відміну від книги Віла Ларсона “Staff Engineer”, ця більш фундаментальна і я б сказав більш прикладна. Ларсон пише про кар’єру старшого інженера досить загально, і більшу частину книга присвячує інтерв’ю з різними інженерами. Таня Рейлі ж одразу розкладає по поличкам всі можливі питання і намагається дати на них вичерпні відповіді, виходячи з того, що і для кожного питання існує багато відповідей в залежності від ситуації. Вона розглядає і перехід на наступну сходинку інженерної кар’єри, і роботу на ній, і потенційні проблеми, і подальше зростання, і багато всього іншого. Матеріал подано насичено і структуровано, книжку можна читати з будь-якого місця. До всього, вона має багато посилань на інші цікаві і корисні ресурси. Одним словом, якщо ви думаєте, як кар’єрно зростати вище позиції сініора, або що робити, коли ви раптом туди вже виросли, то ця книга для вас.

Accelerate: Building and Scaling High Performing Technology Organizations

• Nicole Forsgren
• Jez Humble
• Gene Kim

Це досить відома книжка про необхідність модернізації процесів розробки прогрмного забезпечення і важливості DevOps в організації. Свого часу, ця книжка була аргументом одного з наших лідерів для зміни процесів в компанії де я працював. Ну і от нарешті я її прочитав. Ця книжка дійсно є аргументом, навіть не одним, за відповідну зміну процесів. Автори докладно досліджують організації і їх процеси, якість і стабільність програмного систем, задоволенність клієнтів, і фактори, які на це впливають. Докладно описується також і методика дослідження. Єдина проблема в тому, що останні роки я працюю в організаціях, які і так використовують найновітніші підходи DevOps, тому мені потрібні не аргументи, а методи поліпшення процесів. Це дуже гарна книжка для менеджерів і лідерів, які намагаються змінити свої організації, але як на мене, для більшості компаній вона втратила актуальність.